В умовах сучасної війни насичення фронту засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ) досягло критичного рівня. Ефективність класичних радіокерованих FPV-дронів у зонах активного придушення суттєво знизилася, коливаючись у межах від 20% до 75% залежно від щільності перешкод. Радіоканали стають вузьким місцем, де втрачається керування та відеозв'язок. У цій ситуації дрон на оптоволокні виступає як справжній «Game-changer» (фактор, що змінює правила гри). Завдяки технології фізичної ізоляції каналу зв'язку, точність ураження цілей такими системами сягає вражаючих 95%, навіть за умов роботи потужних «глушилок».

Чому сигнал неможливо заглушити?

Фундаментальна відмінність оптоволоконних систем (FOG-D) полягає у фізиці передачі даних. Замість радіохвиль, які поширюються в ефірі і можуть бути перехоплені або спотворені, інформація передається у вигляді світлових імпульсів (фотонів) усередині діелектричного хвилеводу — скляної або пластикової нитки.

Цей «закритий контур» забезпечує абсолютний імунітет до електромагнітних завад (EMI). Оскільки канал фізично ізольований, поняття джаммінгу (глушіння частот) або спуфінгу (підміни GPS-координат) втрачають сенс для таких апаратів. Експерти зазначають, що всі відомі тактики та способи нейтралізації РЕБ не працюють проти цієї технології просто тому, що «їм нічого блокувати».

Ігнорування «Куполів» та зон радіотиші

Технологія передачі даних по кабелю дозволяє вирішувати тактичні завдання, які раніше вважалися неможливими для безпілотних систем.

  • Прорив захисних систем: FOG-D здатні ігнорувати так звані «купольні» системи РЕБ, що встановлюються на танках та іншій бронетехніці для створення захисного поля перешкод. Зовнішнє електромагнітне випромінювання «купола» жодним чином не впливає на польотний контролер, який отримує команди через захищений провідний канал.
  • Робота в «мертвих зонах»: Радіосигнал фізично блокується рельєфом або бетоном, створюючи зони «радіопорожнечі» (radio void). Натомість оптоволоконні дрони можуть вільно оперувати в тунелях, підвалах, глибоких ярах та навіть залітати всередину екранованих бункерів. Зв'язок зберігається стабільним доти, доки залишається цілим кабель.

Радіо чи оптоволокно: порівняння точності

Статистика бойового застосування наочно демонструє перевагу провідних систем у насиченому РЕБ середовищі. Якщо точність звичайних радіо-FPV падає до 20–75% через втрату відеосигналу ("сніг", перешкоди) на фінальному етапі атаки, то оптоволоконні дрони демонструють результативність на рівні 80–95%.

Крім того, фізична ізоляція каналу спрощує вимоги до програмного забезпечення. У радіосистемах необхідні складні алгоритми шифрування та стиснення даних, щоб захистити сигнал і втиснути його у вузький канал, що створює затримки. В оптоволоконних системах відсутня необхідність у складному шифруванні, оскільки перехоплення керування або відеопотоку неможливе без фізичного доступу до кабелю.

Висновок

Впровадження оптоволоконних дронів фактично нівелює багатомільярдні інвестиції в системи радіоелектронної боротьби. Вони дозволяють розширити «зону вбивства» (kill zone) до 20–100 км, де пересування техніки стає неможливим через загрозу високоточного удару, який неможливо відвернути електронними засобами. Це змушує військових стратегів докорінно переглядати підходи до захисту бронетехніки та організації логістики.