Джин: історія пекучого напою

Джин був створений голландським доктором Франциском Сільвіусом як засіб для лікування проблеми повільного перетравлення їжі. Але із часом напій так сподобався, що його почали вживати на свята та подавати до застіль. 

В історії алкоголю напій асоціюється з Англією, і для цього є дві причини:

• У 30-річній війні британці запозичили рецепт приготування джина в голландців.

• Рецепт міг бути привезений Вільгельмом Оранським, коли він зайняв британський трон.

Тоді Британія славилася вільними законами в плані виготовлення алкоголю – будь-яка людина могла займатися створенням спиртних напоїв.

Так рецепт потрапив у народ і став популярним. На початку 1630-х років у Лондоні налічувалося майже 7 тисяч точок із продажем цього напою. 

Через 100 років влада наклала заборону на виготовлення джину, і тільки на початку 1760-х років його було легалізовано, і виробництво відновилося. У любителів класичного варіанту є можливість купити джин на Маудау за вигідною ціною.

XIX століття стало знаковим в історії цього алкоголю. У Лондоні та інших великих містах з'явилися «Палаци джина». Інтер'єр закладів вирізнявся шиком і красивим дизайном. Відтоді джин почали асоціювати з аристократизмом. Такі заклади вплинули на статусність напою, і він перейшов у категорію елітного спиртного.

Типи виробництва

В основі джина – зерновий спирт, настояний на травах і ялівці, що надає напою приємного післясмаку й робить його міцним. На метод виробництва впливає не тільки країна-виробник, а й бренд, додаткові компоненти під час складання композиції. 

Є кілька сортів джина, але найбільшу популярність має класичний. 

Фахівці виділяють кілька варіантів створення спиртного:

• Спиртова основа проходить перегонку в спеціальному обладнанні. У зерновий солод додається частина ялівцю, дві частини трав і трохи спецій. Процес перегонки проходить із розділенням, завдяки чому спиртне більш ароматне. Для продажу відбирається тільки середня частина з охолоджувальним смаком.

• Другий метод полягає в поєднанні процесів ректифікації та дистиляції. У спирт додаються ягоди, трави та інші компоненти, далі відбувається процес перегонки. Після цього джин проходить обробку гарячою парою. В результаті виходить класичний англійський варіант, який представлений у Маудау від різних виробників.

• Комбінований варіант дає змогу створити недорогий продукт. Спочатку відбувається перегонка, потім додаються ароматні трави. Після цього спирт повторно не переганяється, а відразу розливається в пляшки. 

Кожен виробник застосовує особливі технології для досягнення ароматного результату та бажаної міцності продукту. Щоби повною мірою оцінити напій, його подають в охолодженому вигляді та в чарках на 30–50 мл. 

Перед вживанням джин потрібно понюхати, щоби відчути аромат терпких ягід ялівцю та пряні ноти трав. Букет краще відчувається у витриманих напоях: із часом компоненти починають активно взаємодіяти й розкривати букетну композицію.