Роз’яснення юристів, що робити призовникам, яким забороняє воювати релігія

Законодавство України не передбачає ухилення від військової служби за релігійними переконаннями. Можна пройти альтернативну службу, але вона доступна лише призовникам. Під час воєнного стану є три варіанти дій: по-перше, варто написати заяву до військомату.

Мобілізація віруючих: яка є альтернатива

В Україні офіційно зареєстровано дев’ять релігійних організацій, прихильникам яких заборонено не тільки використовувати, а навіть брати до рук зброю:

• адвентисти-реформісти;
• адвентисти сьомого дня;
• євангельські християни;
• євангельські християни-баптисти;
• покутники;
• свідки Єгови;
• Товариство свідомості Крішни;
• харизматичні християнські церкви та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами;
• християни віри євангельської та церкви, прирівняні до них.

Конституція України (стаття 35) чітко визначає, що релігійні організації відокремлені від держави, тому ніхто не може бути звільнений від своїх обов’язків або відмовитися від виконання закону через свої переконання. Однак передбачена альтернатива: цей обов'язок замінюється невійськовою службою. Його прийняття регулює окремий закон "Про Альтернативну службу". Така служба триває майже вдвічі довше, без урахування військової підготовки та зброї. Заходи проводяться на підприємствах, в установах та організаціях, пов’язаних із соціальним захистом населення, охороною здоров’я, охороною навколишнього середовища, будівництвом, житлово-комунальним господарством, сільським господарством та підшефними послугами Червоного Хреста України.

"Ця норма діяла у мирний час і стосувалася строкової служби, якої під час воєнного стану немає. Стаття 35 Конституції юридично продовжує діяти, але законодавство не вирішує порядок проходження невійськової служби під час воєнного стану. Стаття 23 ЗУ про мобілізаційну підготовку про це мовчить", — каже адвокат Андрій Новак.

Адвокат Андрій Карпенко пояснив, що на практиці вихід все ж є, хоча й не завжди він працює. Якщо надійшла повістка, він рекомендує спочатку написати заяву в військомат, з якого виписана повістка, про військовий обов’язок замість служби.

"Потрібно додати документ, що підтверджує істинність цих переконань, приміром, довідку від своєї релігійної громади, але вона має бути з переліку зареєстрованих організацій, які забороняють використання зброї (розписаний вище). У такому випадку людину можуть призначити на небойову посаду: кухарем, водієм, інженером тощо", — зазначив Карпенко.

 У який суд звертатися уразі відмови від служби

Теоретично, якщо людина, наприклад, є адвентистом-реформістом, написала заяву і додала відповідні документи, але військкомат відмовляє у її проханні, можна подавати в суд, посилаючись на статтю 35 КУ. Але, на думку юристів, це навряд спрацює. Іншим варіантом, на думку експертів, є звернення до Європейського суду з прав людини.

Дійсно, право не діяти всупереч совісті та переконанням є фундаментальним правом і захищається статтею 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Цим правилом, в принципі, регулюється відмова від проходження військової служби. Україна ратифікувала угоду і зобов’язується її виконувати.

"Європейський суд з прав людини вже коментував право на свободу віросповідання в контексті відмови від проходження військової служби. У таких справах, як "Баятан проти Вірменії" та "Феті Демітраш проти Туреччини", Європейський суд з прав людини проаналізував справу про кримінальну відповідальність за ухилення від військової служби за відмову від проходження військової служби через релігійні переконання та визначив порушення державою статті 9 Конвенції . Усі подібні справи, які розглядає Європейський суд з прав людини, стосуються Свідків Єгови", – зазначив юрист.

Процес розгляду позову у міжнародному суді може тривати довгий час. На рішення може вплинути:

• тривалість сповідування релігії;
• характер і ступінь залученості до релігійних практик й обрядів;
• поведінка людини у звичайному житті;
• інші факти, які можуть поставити під сумнів щирість стверджуваних релігійних переконань.

Яке покарання в Україні від ухилення від призову

Якщо повістку вручили і все відбувалося відповідно до правил і людина підпадає під мобілізацію, ухилення від служби карається законом. Передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Так, згідно зі статтею 210-1 КУпАП за неявку до військкомату під час воєнного стану за викликом по першій і другій повістці накладається штраф у розмірі від 1 700 до 3 400 гривень.

Якщо ж потенційний призовник не з’явився по третьому та четвертому викликах — це кримінальна відповідальність, прописана у статті 336 ККУ. Вона передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.