До Павлограду прибула ікона, що зцілює хворих та рятує від злодіїв

Cьогодні, 15 грудня, у Спаський собор Павлограда прибула Чорнобильська чудотворна ікона святителя Миколая Чудотворця з часткою його мощей. Супроводжували ікону зі Знаменьського жіночого монастиряспеціально приставлені зберігачі святині, які дбатимуть про 200-річну ікону увесь її шлях.

Ікона, з благословення митрополита Дніпропетровського і Павлоградського Іринея з 7 грудня по 7 січня 2017 року перебуватиме в декількох монастирях і храмах Дніпропетровсько-Павлоградської єпархії.

У Спаський собор вона прибула сьогодні вранці о 8.45. Її урочисто зустрічало усе місцеве духовенство на чолі з павлоградським благочинним протоієреєм Валентином Цешковським.

Ікона пробуде у соборі 2 дні – 15 та 16 грудня. В неділю, 17 грудня, вона відправиться у Дніпро.

Прикластися до неї можуть усі бажаючі з 7:30 до 17:00.

Як розповіла послушниця монастиря Пелагея, ще з XVIII сторіччя Чудотворна ікона Святителя Чудотворця Миколая має в народі назву «Микола, який зціляє багатьох». Великим чудесам святині є чимало свідчень. До того ж, зображений на іконі Микола Чудотворець, один з найбільш шанованих християнських святих в Україні. Його забраження є в кожній оселі: чи то в хаті, чи то в квартирі.

Поколіннями зберігається ця ікона, як безцінна святиня, і постійним місцем її знаходження є храм Блаженного пророка Ілії в місті Чорнобиль. А ще, зі слів Пелагеї, - ікона неодноразово піддавалася різним знущанням агресивних безбожників та вціліла і продовжує зцілювати людей та творити для них добрі дива.

Оповідання про чудесну ікону Святителя Миколая, Архієпископа Мирлікійського веде в сиву давнину. Перші офіційні відомості належать до 1840-го року. Згідно з «Історичними нотатками» професора Лаврентія Похелевича, «ікона в місті шанується як чудотворний образ, зцілюючий багатьох».

В 1920-му святий образ був підданий атеїстичному знущанню: ризу з ікони зірвали і хотіли здати на металобрухт, сама ікона була розколена на 3 частини...

Віруючі врятували образ улюбленого Святителя, і Микола Чорнобильський до 1942-го року перебував у благочестивій родині. Йшла жорстока війна, яка не пощадила і цих місць. Але всі нещастя і біди обходили будинок і цю сім'ю стороною.

До 1942-го року в Чорнобильській церкві розміщувався склад. Під час німецької окупації 1942-го року храм знову відкрили, ікону Святителя відреставрували і з почестями перенесли на колишнє місце.

Як розповідає настоятель чорнобильського Свято-Іллінського храму отець Микола Якушин:

«Пам'ятаю, після свого призначення я відновив служіння акафістів святителю Миколаю. З часом парафіяни почали мене питати: "Отче, ви, напевно, перемалювали ікону?" Дійсно, зображення святителя, яке було раніше темним, посвітлішало. Тоді я згадав про літописні згадки і дослідженнях історика Похилевича, у яких розповідається про особливе шанування в нашому місті Мирлікійського чудотворця.

Старші люди розповідали, що ця ікона багатьом допомагала, вона так і іменується – "зцілююча багатьох".

Святитель оберігав наш храм і після чорнобильської трагедії, коли тут не залишилося жодного прочанина. По завершенні евакуації здійснювалися спроби пограбування. У першому випадку зачепили тросом двері пономарки. Лопнув трос розбив обличчя одному з грабіжників, який ледь не помер на місці.

Наступного разу злодії залізли в церкву через вікна в куполі, але вмить накивали п'ятами. Потім мені переказали – грабіжники думали, що в храмі залишили сторожа. "Гості" зустрілися лицем до лиця зі святим і страшно перелякалися.

У 1996 році вся зона була у вогні. Горіли ліси, торфовища, вогонь почав доходити до осель самоселів. Віруючі відкрили храм, взяли ікону святителя Миколая і обнесли її навколо Чорнобиля. Пожежі і самозаймання припинилися миттєво.»

Це диво остаточно затвердило православних в думці про те, що образ Святителя Миколая - чудотворний. Тим більше що, незважаючи на рясний радіаційний фон у зоні відчуження, ікона якимось дивом залишається не опроміненою радіацією.