All-on-4 — це відновлення зубного ряду на щелепі за рахунок фіксації незнімного протеза на 4 імплантах.

All-on-6 — аналогічна концепція, але опора створюється на 6 імплантах.

Обидва рішення застосовують при повній або майже повній відсутності зубів, а також у ситуаціях, коли залишкові зуби мають поганий прогноз і потрібна комплексна реабілітація. Після встановлення імплантів пацієнту виготовляють протез, який фіксується на імплантах і не знімається щодня.

Основна різниця: навантаження, опора і план протезування

У загальному сенсі різниця виглядає так:

  • All-on-4 — менше імплантів, але при правильному плануванні може дати стабільний результат у багатьох клінічних випадках.
  • All-on-6 — більше опор, що часто означає більш рівномірний розподіл навантаження та ширші можливості для ортопедичної конструкції.

Але важливо розуміти: вибір протоколу — це не “краще/гірше”, а відповідність анатомії, прикусу і задачі.

Коли частіше обирають All-on-4

All-on-4 часто розглядають, коли:

  • потрібно відновити зуби на щелепі незнімною конструкцією з оптимальним співвідношенням “обсяг втручання/вартість”;
  • анатомічні умови дозволяють стабільно встановити імпланти в ключових зонах;
  • клінічна ситуація не потребує додаткової кількості опор під конкретну конструкцію протеза;
  • пацієнт хоче прогнозований функціональний результат, але не готовий до розширення протоколу.

У цьому протоколі критично важливе планування: правильні позиції імплантів, конструкція протеза, прикус і контроль навантаження.

Коли частіше обирають All-on-6

All-on-6 частіше рекомендують, коли:

  • потрібна більша кількість опор для стабільності конструкції;
  • у пацієнта підвищене жувальне навантаження або є особливості прикусу;
  • анатомія та план протезування вимагають ширшого розподілу навантаження;
  • необхідно отримати більш “резервний” варіант опори під ортопедичну частину.

Додаткові імпланти не є самоціллю, але в ряді випадків вони підвищують керованість результату.

Міф: “All-on-6 завжди краще, бо імплантів більше”

Це поширене припущення, але в реальності “більше” не завжди означає “краще”. Надійність залежить від комплексу факторів:

  • як сплановані позиції імплантів,
  • яка конструкція протеза,
  • як розподіляється навантаження,
  • чи стабільні ясна та кістка,
  • як організована гігієна і контроль після лікування.

Бувають випадки, коли All-on-4 — повністю достатній і раціональний протокол. І бувають ситуації, де All-on-6 дає кращий прогноз.

Як обирають протокол на практиці: що дивиться лікар

Правильний вибір All-on-4 або All-on-6 роблять після діагностики, найчастіше з КТ. Далі оцінюють:

1. Обсяг і якість кісткової тканини. Важливо не просто “чи є кістка”, а де саме і в якому стані.

2. Стан ясен і наявність запалення. Запальні процеси та пародонтологічні проблеми можуть вимагати підготовки до імплантації.

3. Прикус і жувальні навантаження. Це впливає на те, як саме буде працювати протез і які опори потрібні.

4. Майбутня ортопедична конструкція. Ключова логіка: імпланти — це опори, але “зуби” пацієнт отримує на ортопедичному етапі. Тому хірург і ортопед мають планувати разом.

5. Терміни та формат лікування. У частини пацієнтів важлива швидкість отримання тимчасової конструкції, у інших — акцент на довгострокову стабільність.

Що з ціною: чому All-on-4 і All-on-6 можуть відрізнятися у вартості

Ціна формується не лише кількістю імплантів. На загальну вартість впливають:

  • діагностика та підготовка,
  • хірургічний етап,
  • тимчасова конструкція (якщо передбачена),
  • матеріали та тип постійного протеза,
  • супровід та контроль.

Саме тому коректно порівнювати не “одну цифру”, а план лікування під ключ: що входить, які етапи, які строки, які матеріали.

Обирають не протокол, а прогноз

All-on-4 і All-on-6 — це два перевірені протоколи тотальної імплантації, які можуть давати однаково якісний результат, якщо їх правильно підібрати під анатомію, прикус і майбутню ортопедичну конструкцію. Тому ключове — не “який варіант популярніший”, а який дасть стабільність і комфорт саме у вашій ситуації.

У клініці Стомасервіс підбір протоколу починається з консультації та КТ: лікар оцінює кісткову тканину, стан ясен і навантаження, після чого пропонує оптимальний план лікування з етапами, термінами та зрозумілою логікою “під ключ”. Це дозволяє уникнути помилок у виборі протоколу і отримати прогнозований результат.