Не секрет, що дресирування та навчання собаки треба починати якомога раніше, бо цуценята більш сприйнятливі до нових знань та навичок. Щойно малюк з'являється у вашому будинку, потрібно приступати до виховання – привчати до лежанки, туалету, мисці, соціалізації, вчити правилам поведінки в будинку та на вулиці, слухняності, повазі до господаря.

Перший етап дресирування цуценяти – це привчання до клички та освоєння основних команд, необхідних у домашніх умовах. З 2-х місяців малюка можна поступово привчати до ошийника, требаом до повідця, щоб надалі почати вигулювати свого вихованця на вулиці й навчати його там новим командам.

Як дресирувати цуценя – основні принципи

Незалежно від породи, цуценятко має пройти базове навчання слухняності. Якщо господар хоче виховати пса самостійно, потрібно знати основи правильної дресури:

  • Перш за все потрібно визначити ряд заборон і не дозволяти малюкові їх порушувати. Якщо спускати пустощі з рук ще в ранньому віці, у майбутньому собаку доведеться перевиховувати, що набагато складніше;
  • Даючи команду, потрібно обов'язково домогтися її виконання. В іншому випадку авторитет дресирувальника може бути підірваний;
  • Кличка має бути заохоченням. Коли цуценятко слухається та виконує команди, потрібно називати його на ім’я та хвалити. Якщо навпаки – словесно карати голосом, не називаючи кличку;
  • Формулювання команд має бути завжди однаковим. Привчаючи цуценя до команди «лежати», не потрібно чергувати її зі словом «лягти» або «лежи». Те ж саме стосується й інших команд;
  • Під час тренування не можна поєднувати дві та більше команд в одній фразі, наприклад, «не сидіти, а лежати». Ваш улюбленець просто заплутається та не зрозуміє, що йому потрібно робити;
  • Виховання цуценя може бути складним – якщо малюк увесь час неправильно виконує команди, не потрібно відразу звинувачувати його в непослуху або дурості. Важливо проявити терпіння та розуміння, можливо це у вас не виходить правильно пояснити вихованцеві, що треба робити;
  • Господар повинен бути наполегливим, але не злим й агресивним щодо цуценяти. Будь-які фізичні покарання заборонені. Авторитет хазяїна ґрунтується на повазі та любові, а не на страху песика бути покараним;
  • Займатися дресируванням цуценя повинен хтось один – фахівець або господар.

Ласощі у вигляді винагороди

Один з базових принципів дресирування – заохочення ласощами. При правильному виконанні команди песику потрібно дати щось смачне. Ласощі повинні:

  • подобається цуценяті;
  • мати корисний склад для ще незміцнілого організму;
  • не викликати алергічну реакцію;
  • бути невеликого розміру, щоб малюк міг легко захопити шматочок із руки й розгризти його.